Меню

Контакти

Наша адреса:
Україна, м. Хмельницький, вул. Козацька, 19, офіс

Наші телефони:
+38(067) 208-60-53
+38(097) 182-28-67
+38(098) 644-37-87

E-mail:
natali11274@rambler.ru

Реєстрація

Погода

Погода в Хмельницком

Чернігів

Програма туру:

Історико-культурний заповідник «Чернігів стародавній». Проживання, харчування, екскурсійна програма


Чернігів. Червоний міст.Чернігів - одне з самих стародавніх міст в Україні, яке не загинуло і не загубилося у лихолітті століть, розташувалося на високому березі Десни.

Є багато версій походження назви Чернігів: від імені князя Чорного, його доньки, похованих у великому кургані, хоча дослідження показують, що поховання слід віднести до 10ст, а отже назва виникла раніше. Друга версія - від назви племені чорнигів - чорних клобуків, люди носили чорний одяг. Мало віриться, що мешканці назвали б своє місто на честь Чорнобога. Існує і дуже проста і найбільш вірогідна версія: отримало свою назву місто від чорних гаїв, що його оточували.

На початку 10ст це вже було дуже розвинуте місто, яке входило з 884р в Київську Русь і було другим по значимості містом. А також дуже багатим, бо землі чернігівські були в лісах, в яких водилося багато цінних хутрових звірів. Також місто знаходилося недалеко від торгового шляху "з варяг в греки"

Троїцько-Іллінський монастир. Троїцький собор. Місто вперше згадується в літопису під 907, але як вже велике місто в Київській Русі. Після загибелі Святослава, його син Ярополк вбив свого брата Олега, а потім був сам вбитий Володимиром, якій став Великим. Князь Володимир на князювання в містах посадив своїх синів. Після смерті почалося кровопролиття між братами за владу. Кияни Мстислава, якій княжив у Тмутаракані не прийняли, він посів на чернігівський престол. Маючи декілька військових суперечок з братом Ярославом, який мешкав в Новгороді, вони зуміли заключити мир і поділили землі. Так Чернігів став столицею князівства, що простиралося від Азовського моря до ріки Ока. Під час князівства Мстислава Чернігів в розквіті містобудування. Після його смерті Чернігів переходить до Ярослава, який зосереджує свої будівничі сили в Києві. Другий розквіт Чернігова відбувається за князівство сина Ярослава - Святослава, який започаткував династію чернігівських князів Святославичів. За його часи було побудовано Єлецький та Іллінський монастирі, та церкви на території дитинця. 

Вал Дитинця. Гармати XVI-XVIII століть з бастіонів Чернігівської фортеці. Після смерті великого князя як завжди почалися міжусобиці. Князем в Чернігові встиг побувати і Володимир Мономах. А в 1097р на з'їзді князів у Любичі сини Святославовича отримують свої землі. Князювання Святославичей було 100 років. Останні сто років розквіту Чернігова як столиці. 

В 1239р "страшна битва відбулася біля стін Чернігова, і тарани на них направляли і камені, такі що тільки чотири мужі можуть підняти, кидали на місто. Переможений був Мстислав багато його воїнів було вбито, а місто взяте і спалене". Після страти князя Михайла в Золотій Орді, куди він поїхав за дозволом на чернігівський престол, Чернігівське князівство почало дробитися на маленькі. 

Чернігівський колегіум кінець ХVI - початок XVIII ст.З 1357р Черніго-Сіверська земля переходить під панування Литовського князівства, але зазнає напади від кримських татар. В 1503р землі відходять до Москви, а за Деуліеським перемир'ям до Польщі в 1618р. Як раз тоді Чернігів стає центром воєводства і отримує магдебурзьке право

Через 40 років за часи визвольної війни, Чернігів входить до Лівобережної автономії. В місті розташовується козацький полк . Так було до 1782р, коли козацький устрій було знищено, а в 1796р місто стає центром Чернігівської губернії. В 1803 р російський уряд затверджує план Чернігова, згідно якому сталися великі зміни и пройшли знищення культурних пам'яток. Як то старовинні укріплення вали і рови було знищено, прямокутна система вулиць знищила все на своєму шляху, з Чернігова зробили провінційне пересічне містечко. Населення налічувалося на 1808р всього 4500 ч.  В 19ст в місті будуються заводи, кузні, пекарні, училища та гімназії, лікарні. Чернігів - один з небагатьох міст, в якому жоден з старовинних храмів не був знищений.

Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»

Антонієви печери. Нижній ярус.Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» (НАІЗ «Чернігів стародавній») — один з найбільших і визначних архітектурно-художніх комплексів України, колектив якого працює над збереженням, вивченням, дослідженням і популяризацією пам'яток архітектури заповідника та його експонатів. До комплексу Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” входять споруди, що розташовані на території Валу, Болдіних гір, “Третяка” та “окольного граду”.

Загальна площа заповідника — 26,38 га. Площа охоронних зон — 81,0 га. До складу заповідника входять пам’ятки архітектури та містобудування національного значення: Спасо-Преображенський собор XI ст., Борисоглібський собор XII ст., колегіум XVII — XVIII ст., будинок полкової канцелярії XVII ст., будинок губернатора XIX ст., будинок архієпископа XVIII ст., церква святої Параскеви П’ятниці XII ст.

Пам`ятник захисникам Чернігова. Розташований під Болдіними горами. На території заповідника розміщується курганний комплекс — один з найбільших некрополів IX — XI ст., що складається з 6 курганних груп. Досліджувався в 1872 р. і в 1908 р. Д.Д. Самоквасовим, а у 1965 р. — С.С. Ширинським. Загалом, комплекс налічував близько 230 курганів, найбільші серед яких Гульбище та Безіменний.

Поруч з будівлями Троїцько-Іллінського монастиря знаходиться цвинтар, де поховані український письменник М.М. Коцюбинський, український етнограф і фольклорист О.В. Маркович, український поет і педагог М.А. Вербицький та ін.

До 40-річчя перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр. на найвищому пагорбі Болдіних гір відкрито меморіал Слави.

У складі Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” діють музеї: Борисоглібський собор, пам’ятка архітектури та містобудування XII ст.; Іллінська церква, пам’ятка архітектури та містобудування кін. XI — XII ст.; Антонієві печери, пам’ятка підземної архітектури XI — XVIII ст.

Науковий та фондовий матеріал заповідника нараховує понад 70 тисяч одиниць зберігання, серед яких:

  • унікальна колекція професійного, народного та старообрядницького іконопису ХVІІІ — ХІХ ст. яка нараховує більше 800 ікон,
  • колекція стародруків, що нараховує більше 100 книг,
  • фонд фотонегативів (більше 7000)
  • фонд дерев'яного різьблення, архітектурно-будівельних деталей,
  • унікальна колекція таврованої цегли (до 1000 штук),
  • тканини, вишивка та предмети церковного культу (більше 500 одиниць збереження)
  • колекція художнього металу (до 200 одиниць збереження, в тому числі неперевершені царські врата Борисоглібського собору),
  • найчисельніша колекція археології (більше 50 тис. одиниць збереження).

Щороку музеї та виставки заповідника відвідують понад 200 тисяч туристів, а за весь період його діяльності пам'ятки та експозиції заповідника відвідало понад 8 млн. туристів. Чернігів входить до туристичного маршруту «Намисто Славутича». Загалом, за 40 років діяльності заповідника в ньому відбулося більше 120 тимчасових виставок і діє 10 постійних експозицій.