Меню

Контакти

Наша адреса:
Україна, м. Хмельницький, вул. Козацька, 19, офіс

Наші телефони:
+38(067) 208-60-53
+38(097) 182-28-67
+38(098) 644-37-87

E-mail:
natali11274@rambler.ru

Реєстрація

Погода

Погода в Хмельницком

Кам’янець-Подільський - Хотинська фортеця

Програма туру:

Кам'янець-Подільський, Хотин

Гранд-тур «Два форпости»


Вид на Стару фортецю вночіМісто Кам'янець - Подільський розташоване у центрі Волино - Подільської височини, на річці Смотрич - лівій притоці Дністра (Хмельницька область).

Воно складається з кількох частин: Старого та Нового міста, Руських і Польських фільварок, Карвасар, Видрівки, Підзамча. Найдавнішою з них є Старе місто, засноване на півострові площею 121 га, утвореному крутим зворотом Смотрича, що протікає у глибокому скелястому каньйоні. На його території розміщені унікальні архітектурні об'єкти, що утворюють характерні ансамблі, які відображають архітектуру й культуру народів, що проживали в Кам'янці-Подільському.

Стара фортеця

Стара фортецяСтара фортеця працює з 10.00 до 19.00 – в літній період, 9.00 до 18.00 – в зимовий період. Без вихідних. Пам'ятка фортифікаційного мистецтва ХІІ-ХVІІІ ст. У підземеллях та вежах фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її історії. В приміщеннях на території фортеці розташовані: – відділ етнографії, де представлено унікальні експонати музею: колекції гончарних виробів, ковальські роботи, вишивка та ткацтво, різьблення з дерева, цінні культові предмети. Експозиція побудована у сценічному показі, вдало поєднані муляжі та музейні експонати дають можливість наочно уявити розвиток ремесла і обрядовість з найдавніших часів до наших днів; – експозиція оборони фортеці від турків ( в підземеллі Західних казематів); – експозиція ув'язнення Устима Кармелюка (в Папській башті); – криниця ( в башті Чорній); – експозиція метальної зброї (в підземній східній галереї).

Кафедральний костьол

Кафедральний костьол

Кафедральний костьол Святих Апостолів Петра і Павла - пам'ятка архітектури ХV-XIX ст.ст.

    Складовими ансамблю Кам'янецького кафедрального костелу святих Апостолів Петра і Павла є:
  • Костел — базилікального типу, тринавовий. Стіни — муровані на вапняковому розчині;
  • Дзвіниця (1646—48) — розташована з північно-східної сторони на відстані кількох метрів від Петропавлівського кафедрального костьолу;
  • Вежа-мінарет зі скульптурою Богородиці — побудований турецькими будівничими на підмурках каплиці доби Відродження;
  • Тріумфальна арка (1781 рік) — майже квадратна в плані, нагадує пишну браму, проїзд має напівциркульне склепіння. Споруду вінчає архітектурний ліхтар барокової форми з волютами, один з найкращих серед збережених на території України.

Руська та польська брами

В місті знаходяться дві унікальних фортеці-плотини, які не мають аналогів у Східній Європі. Це Руська і польська брами. Як Польська брама оберігала в'їзд в місто з північного боку, так Руська брама захищала південний міської в'їзд. Представляючи собою також як би окрему фортецю, вона складалася з чотирьох бастіонів, з'єднаних між собою будівлями. Дві башти були побудувати біля скелі, третя прилягала до річки, де був влаштований кам'яний шлюз, який з'єднується на протилежному березі з баштою. Самий в'їзд через браму, влаштований у вежі, замикався гратами, що спускалися з другого поверху башти за допомогою особливого механізму.

Польська брама

Руська брама, як і Польська, була сполучена з верхніми міськими укріпленнями дорогою, яка веде з брами в місто і закрита стінами, з влаштованими в них стрільницями. Цієї дороги тепер не існує, але самі ворота збереглися. Руська брама не одноразово була в облозі, але через те що система шлюзів затоплювала всі підходи до неї ворог жодного разу не зміг Ії здобути. Так було і під час облоги міста Кам'янець-Подільський, турецькою армією 1672 року. Тоді брама була майже зруйнована, але не була здобута і турецький султан увійшов до Кам'янця-Подільського через Польську браму.

Хотин

Розташований на важливих транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під свої­ми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка. Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького.

Хотинська фортецяХотин, що приваблює туристів з усього світу, одне з найдавніших міст України, нещодавно відсвяткував своє 1000-річчя. На початку XI ст. київський князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході й півдні своєї держави, у тому числі Хотин.

Назва міста, ймовірно, походить від дієслова "хотіти": це місце було завжди бажане для древніх поселенців, вони завжди хотіли жити у цьому красивому і багатому краї (інші версії пояснюють походження назви міста від слов'янського імені Хотин або від імені вождя даків Котизона).

Спочатку це була невелика, збудована східними слов'янами на місці давнього поселення дерев'яна фортеця, яка захищала їх від численних завойовників. Поряд з нею і одночасно з нею існувало неукріплене селище. На його території археологи виявили залишки напівземлянкових жител з печами-кам'янками, які датуються IX-X ст., а на глибині 1,2-1,4 м було виявлено культурний шар VII-VIII ст.

Особливо великим населеним пунктом Хотин був в XI-XIII ст., коли він входив до складу Київської Русі. Тоді він займав територію більш як 20 га. Історики обґрунтували тезу, що замок і місто Хотин походять з самою початку XI ст.

Хотинська фортецяПісля монголо-татарського завоювання Русі роль Хотина, як одного з найважливіших форпостів Галицько-Волинського князівства на південному заході ще більше виросла. Його укріплення охороняли важливу переправу на Дністрі і стримували грабіжницькі напади степових кочівників. Князь Данило Галицький, хоч і вимушений був підкоритися Золотій орді, не відмовився від боротьби з нею. Він посилено будував нові і укріплював старі фортеці. Виконуючи його волю, в Хотині в 40-50-х роках XIII ст. замість дерев'яних побудували кам'яні укріплення.

Перша кам'яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там де сьогодні стоїть північна башта, і простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню, вона потерпала і зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася.

ХотинУ Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: "Гадюка", "Захар Беркут", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Три мушкетери", "Чорна стріла", "Стара фортеця", "Стріли Робін Гуда". Серед недавніх - екранізація кіностудією їм. Олександра Довженка твору відомого українського письменника Юрія Мушкетика "Яса".