Меню

Контакти

Наша адреса:
Україна, м. Хмельницький, вул. Козацька, 19, офіс

Наші телефони:
+38(067) 208-60-53
+38(097) 182-28-67
+38(098) 644-37-87

E-mail:
natali11274@rambler.ru

Реєстрація

Погода

Погода в Хмельницком

Кам’янець-Подільський одне із семи чудес України

Програма туру:

Стара фортеця,  костел Петра і Павла, Ратушна площа, Ботанічний сад.


Місто Кам'янець-Подільський розташоване у центрі Волино - Подільської височини, на річці Смотрич - лівій притоці Дністра (Хмельницька область).

Воно складається з кількох частин: Старого та Нового міста, Руських і Польських фільварок, Карвасар, Видрівки, Підзамча. Найдавнішою з них є Старе місто, засноване на півострові площею 121 га, утвореному крутим зворотом Смотрича, що протікає у глибокому скелястому каньйоні. На його території розміщені унікальні архітектурні об'єкти, що утворюють характерні ансамблі, які відображають архітектуру й культуру народів, що проживали в Кам'янці-Подільському.

Кам'янець-ПодільськийДесь у глибині століть губиться час зародження міста. Наприкінці першого тисячоліття нашої ери територію сучасного Кам'янця, як і все середнє Подністров'я, заселяють слов'янські племена уличів та тиверців, що входили до складу Київської Русі.

Залишки слов'янських поселень, виявлені на території фортеці та Старого міста, дають підстави стверджувати, що в ХІІ-ХІІІ ст. сформувалось місто Кам'янець, яке набуло значного розквіту у складі Галицько-Волинського князівства.

У середині XIII ст. Поділля було загарбане монголо-татарськими завойовниками. В 1362р. Кам'янець ввійшов до складу Великого князівства Литовського і з цього часу формується як політичний і адміністративний центр Поділля.

МостУ 1420 році місто захопили польські війська, а в 1434 році перемогою Польщі закінчилася війна між польськими і литовськими феодалами за подільські землі. З цього часу Кам'янець отримав статус королівського міста і був перетворений у досконалу і неприступну для ворогів фортецю. Надане місту в 1374 р. Магдебурзьке право і вигідне розташування на перехресті торгівельних шляхів сприяло розвитку ремесел і торгівлі. В серпні 1672р. місто на 27 років було захоплене турецькими завойовниками.

За Карловецькою мирною угодою 1699р. Туреччина була змушена повернути Польщі більшу частину Поділля з Кам'янцем. В 1793році Правобережна Україна була приєднана до Російської держави, а в 1795 році Кам'янець став центром Подільської губернії.

Георгіївська церкваУ 1846 році місто відвідав видатний український поет Тарас Шевченко. В 50-ті роки XIX ст. в духовній семінарії навчались видатні представники української літератури - Степан Руданський та Анатолій Свидницький.

Із завершенням в 1874 році будівництва Новопланівського мосту розпочався розвиток Нового міста, де були зосередженні державні та міські установи, учбові заклади.

В роки боротьби за становлення української державності місто опинилось в центрі буремних подій. В 1918 році тут було відкрито Державний Український Університет, першим ректором якого став Іван Огієнко. А в червні 1919 року Кам'янець став тимчасовою столицею Української Народної республіки.

В 1923 році Постановою РНК УРСР Стара фортеця була оголошена державним історико-культурним заповідником.

Троїцька церкваВ перші дні липня 1941 року Кам'янець-Подільський був окупований німецько-фашистськими загарбниками. Бомбардування міста під час війни та запеклі бої в березні 1944 року за визволення міста перетворили його в руїни.

В повоєнний час в Кам'янці-Подільському відбулись значні зміни: з’явилися великі промислові підприємства - цементний, кабельний, приладобудівний заводи, відкрились нові учбові заклади.

Справжньою гордістю Кам'янця були і є 177 пам'яток історії і культури, що ставить наше місто в один ряд з найвідомішими культурними центрами Європи. До послуг віруючих відновлено старі церкви та костьоли, відбудовуються, реставруються храми.

Стара фортецяЩорічно тисячі туристів відвідують місто, щоб оглянути всесвітньовідому пам'ятку фортифікаційного мистецтва - Стару фортецю, гідротехнічні комплекси Польської та Руської брам, чисельні церкви та костьоли, відчути на його старовинних вуличках подих сивої давнини.

Заворожуюча історична і культурна спадщина, дивовижний симбіоз минувшини і сучасної цивілізації, переплетіння різних епох і культур забезпечують Кам'янцю-Подільському унікальність і велич, неповторний імідж міста-музею, що радо приймає гостей і щедро ділиться пам'яттю століть.

Стара фортеця

Стара фортеця

Стара фортеця - пам'ятка фортифікаційного мистецтва ХІІ-ХVІІІ ст. У підземеллях та вежах фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її історії.

В приміщеннях на території фортеці розташовані: Відділ етнографії, де представлено унікальні експонати музею: колекції гончарних виробів, ковальські роботи, вишивка та ткацтво, різьблення з дерева, цінні культові предмети. Експозиція побудована у сценічному показі, вдало поєднані муляжі та музейні експонати дають можливість наочно уявити розвиток ремесла і обрядовість з найдавніших часів до наших днів;  Експозиція оборони фортеці від турків ( в підземеллі Західних казематів);  Експозиція ув'язнення Устима Кармелюка Папській башті); Криниця ( в башті Чорній); – експозиція метальної зброї (в підземній східній галереї).

 

Кафедральний костьол Святих Апостолів Петра і Павла

Кафедральний костьолКафедральний костьол Святих Апостолів Петра і Павла - пам'ятка архітектури ХV-XIX ст.ст.

Складовими ансамблю Кам'янецького кафедрального костелу святих Апостолів Петра і Павла є:


- Костел — базилікального типу, тринавовий. Стіни — муровані на вапняковому розчині;


- Дзвіниця (1646—48) — розташована з північно-східної сторони на відстані кількох метрів від Петропавлівського кафедрального костьолу;


Костьол святих Петра і Павла. Мармурова Лаура- Вежа-мінарет зі скульптурою Богородиці — побудований турецькими будівничими на підмурках каплиці доби Відродження;


- Тріумфальна арка (1781 рік) — майже квадратна в плані, нагадує пишну браму, проїзд має напівциркульне склепіння.

Споруду вінчаєархітектурний ліхтар барокової форми з волютами, один з найкращих серед збережених на території України.

 

Ратуша

Ратуша

Серце стародавнього міста - Ратуша (Польский магістрат, ХІV-ХІХ ст.).

З її балкона герольди зачитували королівські укази, а поруч на площі стояв ганебний стовп, біля якого катували гайдамаків.

У підземеллях магістрату чекали своєї долі засуджені. Про їхні відчуття можна довідатися, заглянувши в музей "Суд у середньовічному Кам'янці".

На другому поверсі магістрату розмістився музей грошей.

 

Ботанічний сад

Ботанічний садБотанічний сад Подільського державного аграрно-технічного університету — пам'ятка природи загальнодержавного значення в Кам'янці-Подільському Хмельницької області.

За станом на 1989 рік ботанічний сад був одним із 13 державних ботанічних садів України.

Площа саду складає 17,5 га, має близько 2,8 тисячі видів і форм.

Ботанічний сад - пам'ятка природи республіканського значення (від 1963 року), парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва (від 1972 року), ботанічний сад загальнодержавного значення (від 1983 року).

 

Руська та польська брами

В місті знаходяться дві унікальних фортеці-плотини, які не мають аналогів у Східній Європі. Це Руська і польська брами. Як Польська брама оберігала в'їзд в місто з північного боку, так Руська брама захищала південний міської в'їзд. Представляючи собою також як би окрему фортецю, вона складалася з чотирьох бастіонів, з'єднаних між собою будівлями. Дві башти були побудувати біля скелі, третя прилягала до річки, де був влаштований кам'яний шлюз, який з'єднується на протилежному березі з баштою. Самий в'їзд через браму, влаштований у вежі, замикався гратами, що спускалися з другого поверху башти за допомогою особливого механізму.

Польська брама

Руська брама, як і Польська, була сполучена з верхніми міськими укріпленнями дорогою, яка веде з брами в місто і закрита стінами, з влаштованими в них стрільницями. Цієї дороги тепер не існує, але самі ворота збереглися.

Руська брама не одноразово була в облозі, але через те що система шлюзів затоплювала всі підходи до неї ворог жодного разу не зміг Ії здобути. Так було і під час облоги міста Кам'янець-Подільський, турецькою армією 1672 року. Тоді брама була майже зруйнована, але не була здобута і турецький султан увійшов до Кам'янця-Подільського через Польську браму.