Меню

Контакти

Наша адреса:
Україна, м. Хмельницький, вул. Козацька, 19, офіс

Наші телефони:
+38(067) 208-60-53
+38(097) 182-28-67
+38(098) 644-37-87

E-mail:
natali11274@rambler.ru

Реєстрація

Погода

Погода в Хмельницком

Остріг-Межиріцький монастир

Пограма туру:

Музей книги, музей Острозької академії, замок Острозьких,  Межиріцький чоловічий монастир


Острог

Райцентр на півдні Рівенської області. Вже від самої назви міста віє чимось стародавнім - і назва, як і саме місто, подорожуючого не обмане. Не даремно тут в 1981 році було створено Державний історико-культурний заповідник.

В літописах Острог вперше зустрічається під 1100 роком в Іпат'ївському літописі, хоча поселення, без сумнівів, виникло набагато раніше.

Замок князів Острозьких

замок ОстрозькихНайважливішою архітектурною домінантою міста є замок князів Острозьких - справжня перлина давньоруського фортифікаційного мистецтва. Саме тут, у замку, де виявлено і залишки давньоруського городища, почав свій розвиток Острог. Його перші дерев'яні укріплення, збудовані ще в домонгольські часи, були повністю знищені татарськими ордами в 1241 році. Та вже в першій половині наступного століття перший історично відомий князь з династії Острозьких - Даниїл - відновлює на Судовій (замковій) горі зруйновані споруди.

 

замок ОстрозькихЗгодом замок розширив Василь Острозький (Красний). Він будує на території замкового двору величний Богоявленський собор. У ньому елементи готики гармонійно вписуються в давньоруські архітектурні традиції. Собор у давні часи виконував і оборонні функції, тому північна оборонна стіна триметрової товщини, крім бійниць, має широкий уступ, що слугував дозорним майданчиком. Інша частина собору була суттєво перебудована у 1887-1891 рр. Сучасного вигляду замок-фортеця набув наприкінці XVI ст. за кн. В.-К. Острозького, який у південно-західному куті двору спорудив триярусну Нову (Круглу) вежу з фігурним ренесансним аттиком. Дзвіницю над сучасним в''їздом у замок побудували в 1905р., а в "Вежі Мурованій" відкрито краєзнавчий музей.

Острозький краєзнавчий музей

Роком заснування Острозького краєзнавчого музею вважається 1913 рік, що робить його одним з найстаріших музейних закладів Рівненщини.

Краєзнавчий музейУ теперішній час (2000-ні) у 6 залах музею розміщені матеріали, які відображають історію Острога й краю від давніх часів і до наших днів. У музеї є цінні археологічні колекції, експонати живопису, народного художнього промислу, кераміки, зброї.

Експозиція «Острог, як один із культурних центрів України ХV ст.» розповідає про Острозьку академію, про прогресивну діяльність місцевого гуртка вчених, літераторів і педагогів. У одному із залів музею розгорнуто постійно діючу виставку, що відображає Визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Окремі стенди музейної експозиції висвітлюють життя і діяльність видатних діячів, які жили, працювали або перебували в Острозі — першодрукаря Івана Федорова, ректора Острозької академії Герасима Смотрицького тощо.

Крім замку, місто мало і свої укріплення, споруджені в ХV-ХVІ ст. Від них збереглася велична Луцька надбрамна вежа. Тут розміщений Музей книги й друкарства, що налічує 1500 рукописів і стародавніх книг ХVІ-ХVІІ ст.

Луцька брамаСеред архітектурних пам‘ятників Oстрога Луцька брама займає особливе місце. Протягом довгих років слугувала вона як важливий захиний пункт в західній частині міських укріплень з сторони Луцька, одночасно виконуючи функції міських ворут та бойової башти. Остання обставина зумовила своєрідність її об‘ємної побудови. Внутрішня стіна з боку міста була з‘єднана з лінією оборонних стін, тоді як весь інший об‘єм виступав назовні, створюючі ідеальні умови для флангового обстрілу під час осади. Зараз тут - музей стародруків, колекція книжок вражає як на масштаби міста.


Татарська баштаПіднявшись від Луцької башти ще вище, до верхньої площадки Красної гори і потім звернувши направо по крутому спуску, можна вийти до Татарської башти – наступного важливого оборонниго пункту міста. Назву башта отримала від сусідства з Татарським передмістям. Це був головний міський вхід з сторони Корця та Звягеля. Башта досить схожа на Луцьку браму, та збереглася до наших часів набагато гірше.

У місті мирно сусідили православні собори, мечеті, синагоги й костьоли. Про цей період нагадують значною мірою перебудовані Успенський костел (колишній домініканський, ХV-ХІХ ст. , і поряд - прикордонний стовп XVIII ст), костел капуцинів (1758, а в монастирських будівлях розташувалася Острозька академія), синагога (XVIІ ст.). Є у місті й Музей нумізматики. Під час Козацької війни місто дощенту зруйнували війська Б. Хмельницького. Нове життя в місто вдихнуло лише відродження Острозької академії в 1994р.

Острозька академія

Острозька академіяНаціональний університет «Острозька академія» - національний, автономний, дослідницький університет України, який знаходиться в м.Острог.

Острозька школа (академія) – перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа. У 1576 році князь Острозький Костянтин-Василь засновує слов'яно-греко-латинську академію в Острозі. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця – княжна Гальшка Острозька (6000 коп.). 7 лютого 1577 р. – перша згадка про академію в передмові до книги Петра Скарги «Про єдність костьолу Божего».

Бібліотека АкадеміїВ основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську.

Першим ректором школи був письменник Г.Смотрицький, викладачами – видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем’ян Наливайко, Христофор Філалет, І.Лятос, Кирило Лукаріс та педагоги із Краківського та Падуанського університетів.

русалка в саду бібліотекиО.Ш. мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі-Волинському. Вихованцями школи були: відомий учений і письменник М.Смотрицький, гетьман П.Сагайдачний та ін., пізніші видатні церковні і культурні діячі. Із заснуванням 1624 р. єзуїтської колегії в Острозі О.Ш. занепала і 1636 р. перестала існувати.

Указом Президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося відродження Острозької академії, а указом від 30 жовтня 2000 року університету «Острозька академія» було надано статус національного. Університет має взірцеву репутацію як в Україні, так і за її межами - діяльність Острозької академії в 1999 році було відзначено XXVII Міжнародним призом «За якість», що вручався в Парижі. 22 червня 2007 року на базі Острозької академії за участю Президента України було відкрито віртуальну наукову бібліотеку, аналогів якої в Україні поки що не існує.

Свято-Троїцький чоловічий монастир (с.Межиріч Острозького району)

Межиріцький монастирНеподалік від Острога, що на Рівненщині, за якихось чотири кілометри у східному напрямку між річками Збитенкою та Вілією розмістилось мальовниче село Межиріч. У цьому колишньому містечку-фортеці із замком, оборонними мурами та вежами зберігся й донині ансамбль будівель Троїцького монастиря-фортеці XV-XVIII століть, Троїцька церква XV століття, стіни та башти початку XVІІ та величезна піч просто неба.

Передмістя Острога називають Бельмаж. У цьому слові вгадується французький вислів "белі мадж", що означає "гарне зображення" або "чудовий вид". За ставком на високому пагорбі, що був насипаний вручну, видніються щерблені мерлонами стіни монастиря-фортеці.

Точної дати заснування цього оборонного кляштору історія не зберегла. Однак достеменно відомо, що Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерської лаври, і вперше згадується у літописах ХІІІ століття.

Середньовічний Межиріч, як і більшість давніх міст, мав замок, найімовірніше, дерев'яний. У 1386 році великий князь литовський Вітовт своєю грамотою підтверджує право князя Федора Острозького на Межиріч. Саме Федір Острозький у ті часи був власником місцевого замку. У XV столітті Василь Острозький, прозваний в народі Красним за свою гарну вроду, зводить муровані стіни фортеці, а його син Іван будує дерев'яну Троїцьку церкву. З невідомих причин дерев'яна церква згоріла і вже в 1454 році розпочинається побудова кам'яного храму Свято-Троїцького у вигляді укріплення замку.

Межиріцький монастирІ хоча в документах XVІ століття Межиріч згадується не інакше як місто, офіційний статус поселення отримує лише на початку XVІІ ст. У 1605 році Магдебурзьке право Межиріча дістає останній представник роду Острозьких князь Януш Острозький. Йому дозволяють будувати тут ратушу, крамниці, лазню, а також двічі на рік влаштовувати ярмарки та щонеділі проводити торги. Монастир Януш Острозький передав ордену Францисканців. Оскільки сам прийняв католицьку віру. У 1612 році за наказом уже краківського каштеляна, Януша Острозького у Межирічі починаються роботи з перебудови замку та церкви на францисканський монастир. З півночі та півдня до храму прибудували два двоповерхових корпуси з келіями. В їх зовнішніх кутах виросли круглі триярусні башти з бійницями та конусоподібними дахами. Саме вони зробили монастирську обитель схожою на замок. Набіги ворогів змусили Януша Острозького укріпити будівлі неприступними земляними валами. Їх довжина сягала понад 2 кілометри. Князь Януш Острозький поблизу межиріцьких мурів монастиря звів собі палац, який до нашого часу не зберігся. Залишилася тільки піч просто неба, де обігрівалися вартові.

В архітектурі Свято-Троїцького храму давньоруські традиції поєднуються з готикою і Ренесансом. Церква видається копією Богоявленського храму в Острозі. Святині подібні за розмірами і плануванням. Бо, припускають історики, ці два храми будували приблизно в один час. На початку XVІІ століття католичка Анна-Луїза Хоткевич закрила Богоявленську церкву в Осторозі. У храмі довгий час не правили службу і тому він зруйнувався, особливо його верхня частина. Було прийнято рішення розібрати Богоявленську церкву, крім північної стіни, а потім заново її відновити. Прототипом для її відбудови служив саме Межиріцький храм, оскільки він за своєю архітектурою і справді нагадує Богоявленську святиню. Суттєва відмінність між двома цими храмами у тому, що Межиріцьку церкву будували з каменю, а Богоявленську з цегли, наголошують історики.

Межиріцький монастирНайголовніша святиня Свято-Троїцького храму — Чудотворний образ Божої Матері "Життєподательниця". “Межиріцька Богородиця” була родовою іконою князів Острозьких. Її привезли від Вселенського Патріарха як подарунок і благословення за вірність і охорону святого православ'я.

У 1779 р. був проведений католицький ритуал коронування ікони — на Божу Матір і Спасителя одягнули корони, виготовлені в Римі з золота і дорогоцінних металів. Коли монастир у 1866 році передали православній церкві, імператриця Марія Федорівна подарувала іконі срібний оклад, прикрашений 12 смарагдами. Про чудотворність ікони свідчать вотиви, металеві бляшки, прикріплені з тильної сторони святині. Частково вони збереглися й донині.

Історія Свято-Троїцького оборонного чоловічого монастиря оповита легендами. За переказами Межиріцьку фортецю з'єднував підземний хід з оборонними укріпленнями та замком Острога.

Чернече життя у Свято-Троїцькому чоловічому монастирі було відновлене лише у 1991 році. Свого часу при православній обителі діяло Духовно-пасторське училище. Нині тут мешкають лише два десятки монахів. Як і колись, сьогодні монастирський двір обкреслений кам'яними стінами з вежами.

Свято-Троїцький Межиріцький монастир вважається одним із наймальовничіших оборонних монастирів України.