Меню

Контакти

Наша адреса:
Україна, м. Хмельницький, вул. Козацька, 19, офіс

Наші телефони:
+38(067) 208-60-53
+38(097) 182-28-67
+38(098) 644-37-87

E-mail:
natali11274@rambler.ru

Реєстрація

Погода

Погода в Хмельницком

Тернопіль

Програма туру:

Старий Замок, Домініканський костел, храми та церкви Тернополя


ТернопільТернопіль (до 1944 року — Тарнополь, Тарнопіль) — місто у західній частині України, політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр Тернопільської області. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичина.

Вперше Тернопіль згадується під 1540 р., коли Сигізмунд І видав краківському каштеляну, великому коронному гетьману Яну Тарновському грамоту на володіння територією сучасного обласного центру і його околиць з умовою спорудження замку в урочищі Сопільче (чи Топільче). Замок мав охороняти південно-східні кордони королівства від набігів татар.

 

Тернопіль. Домініканський костелОднак люди селились тут значно раніше. Їх приваблювали родючі землі на лівому березі Серету, дрімучі ліси, в яких можна було сховатись від нападників. В Тернополі та околицях виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н.е. Давньоруське укріплення Сопільче було зруйноване під час зимового 1240-1241 рр. походу Батия до Карпат. За деякий час воно відродилось, з 1349 р. перейшло, як і вся Західна Україна, під владу Польщі та Литви.

 

Тернопільський драмтеатрДо 1569 року місто належало до Теребовлянського староства (пізніше повіту) Руського воєводства. У 1569—1772 роках у складі Теребовлянського повіту Подільського воєводства; у 1772—1810, 1815—1867 — центр Тарнопільського округу у складі Королівства Галичини та Лодомерії, 1810—1815 — Тернопільського краю Російської імперії, з 1867 до 1939 — адміністративний центр Тернопільського повіту у складі різних держав: Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРС, Другої Речі Посполитої.

 

Пам'ятник Данилу ГалицькомуЗ 1920 — адміністративний центр воєводства, від 1939 — області. Наприкінці 1918-го до 2 січня 1919 року Тернопіль - столиця ЗУНР, а з 8 липня по 21 вересня 1920 року Тернопіль був столицею маріонеткового більшовицького державного утворення — Галицької СРР. У період нацистської окупації (1 серпня 1941 — квітень 1944) місто підпорядковувалося дистрикту «Галичина».

Покровителем міста вважають святу Теклю. До Другої світової війни вівтар з її зображенням знаходився у Домініканському костелі — нині церкви Непорочного зачаття Матері Божої.

 

Тернопільський ставНаселення — 218 641 осіб (2010). Тернопіль займає площу 6478 га.

Найбільшою водоймою та окрасою міста є Тернопільський став, розташований на річці Серет. Раніше під самим Тернополем протікала річка Рудка (майже повністю висохла впродовж другої половини ХІХ століття). Вона текла зокрема по лінії сучасних вулиць Соломії Крушельницької та Галицькій, а починалася неподалік сучасного Підволочиського шосе.

 

Домініканський костел (Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії)

Домініканський костелУ 1749-1779 рр. за проектом архітектора Яна де Вітте, ім‘я котрого тісно пов‘язане з фортецею в Кам‘янці-Подільському, було збудовано Домініканський костел. (За іншими даними, архітектором споруди був Август Мошиньский). Це велична будівля в стилі пізнього бароко, вона виділяється чіткістю композиції об‘ємів, гармонійними пропорціями. Головний фасад прикрашено двома квадратними в плані, триступінчастими вежами з видовженими завершеннями. Пілястри іонічного ордера оживляють пластику стін, поділених карнизом на два яруси. Масивний овальний купол з люкарнами, який завершується ліхтарем, підсилює враження монументальності всієї споруди.

Склепіння центрального нефа розписав в 1777 р. відомий польський живописець-монументаліст Станіслав Строїнський. Фрески бічних нефів належали його учневі Юзефу Хойницькому. В 1908-1910 рр. було реставровано купол і відновлено живопис інтер‘єрів. Розписи до наших часів не збереглися. До костелу примикають монастирські приміщення, які утворюють єдиний архітектурний комплекс. Невеликий вхід збоку до костелу цікавий динамічною барочною пластикою. Фасади храму колись прикрашали скульптури.

 

Замок

Старий замокУ 1540 р. почалось спорудження замку, яке тривало близько 8 років. Від міста він був відділений глибоким сухим ровом і обнесений земляним валом з дерев‘яним частоколом. По краях височіли муровані вежі з бійницями. Потрапити до замку можна було через підйомний міст і кам‘яну браму. Фортеця була потрібна Тарновським та їх наступникам для захисту володінь від турків і татар.

Після турецького нашестя 1672 р. замок лежав в руїнах: житлові приміщення спалені, склепіння залів обвалилось, обидві вежі підірвані, підйомний міст без ланцюгів, брама без даху, вали пошкоджені.

Лише на початку ХІХ ст. граф Ф. Коритовський переробив замок під палац, для чого були знесені укріплення, вежі і брами, а будівля оточена звичайним муром. Поряд спорудили так званий Новий Замок з сірого пісковику (не зберігся). На місці давніх воріт поставлено два кам‘яних пілони в єгипетському стилі, які були оздоблені левиними масками і завершувалися кулями (не збереглися). У 1843 р. останній власник Тернополя Є. М. Туркул передав замок місту, і його використовували під казарми. Спалений 1917 р. під час І Світової, замок довго лежав в руїнах.

Фасад замкуУ 1957 році було розроблено проектне завдання на відбудову Старого замку і пристосування його під спортивну школу. Новий, на жаль, так і не піднявся з руїн. На його місці споруджено готель "Тернопіль". Відновлена стародавня споруда стала своєрідним символом міста.

Замок міститься в західній частині міста, над озером. Центральний триповерховий об'єм з'єднує два бокових крила, нижчих на поверх. Східний фасад, повернутий до міста, також на поверх нижчий від західного, що над озером. Фортеця споруджена з великих блоків тесаного черепашнику.

 

Воздвиженська церква

Воздвиженська церква (Церква Над Ставом)На поч.атку XVI століття на підвалинах ще більш древнього храму  зведена Воздвиженська церква, або “церква чесного хреста”.

1987 р. неподалік від неї виявлено поховання людини, яке мало риси давньоруського поховального обряду.

Споруда складається власне з церкви і масивної дзвіниці, прибудованої з заходу 1627 р. ЇЇ стіни складені з природного каменю-пісковику. Церква, яку ще називають “церква над ставом”, мала оборонне значення. 1831 р. під час великої пожежі згоріла покрівля церкви. Пізніше були добудовані службові приміщення з цегли, а в ХІХ столітті - окрема кам‘яна дзвіниця. Ці споруди не збереглися, як і розпис стін. Частина ікон з іконостасу зберігається в місцевому краєзнавчому музеї.

Над входом до церкви на кам‘яній плиті слов‘янською в‘яззю висічено напис, що підтверджує дату закінчення будівництва дзвіниці - 28 липня 1627 р.

Під час обох війн церква була пошкоджена. В 1959 р. її було реставровано.

 

Церква Різдва Христового

Церква Різдва ХристовогоЦерква Різдва Христового (1602-1608) побудована на місці дерев’яної, що згоріла.

До наших днів збереглася книга, в якій записано, що храм будували з липня 1602 до вересня 1608 року, фундаторами були ктитори Василь Ігнатович, Чайка і Семен Григорович. Будівництво доручили «доброму муляру» Леонтію.

На спорудженні церкви працювали всі парафіяни. Церква була одночасно і оборонною спорудою. У 1808 р. вона зазнала значної реконструкції. В кінці ХІХ ст. було побудовано дзвіницю з трьома дзвонами. У 1820-1946 рр. церква була греко-католицькою. Після ліквідації УГКЦ радянською владою всі тернопільські храми стали православними. Зараз церква належить УГКЦ.