Меню

Контакти

Наша адреса:
Україна, м. Хмельницький, вул. Козацька, 19, офіс

Наші телефони:
+38(067) 208-60-53
+38(097) 182-28-67
+38(098) 644-37-87

E-mail:
natali11274@rambler.ru

Реєстрація

Погода

Погода в Хмельницком

Білорусія: Брест, Мінськ

Програма туру:

Екскурсійна програма - м. Брест,м. Мінськ

4 дні


Брест (Берестя)

Пам'ятник тисячоліттю БерестяБерестя (Брест, колишній Брест-Литовськ) — місто на південному заході Білорусі, адміністративний центр Берестейської області і Берестейського району. Розташований у південно-західній частині області, при впаданні ріки Мухавець у Західний Буг, поряд з державним кордоном із Польщею.

Берестя є одним із культурно-історичних центрів Республіки Білорусь, зокрема, у місті розташований меморіальний комплекс «Берестейська фортеця—герой».

Прадавня назва Берестя — Берестьє. Жителі міста звалися берестянами. Назва походить, найімовірніше, від слова «берест» або від «береста» (зовнішній шар кори берези). У літописах XII — XIII століть зустрічається також назва Берестий, в історичних документах XVI століття — Бересть (ця назва існувала у жителів околиць міста донедавна). У XVII столітті — початку XX століття місто мало назву Брест-Литовськ, у 1921-1939 роках — Брест-над-Бугом, з вересня 1939 року — Брест.

Берестейська фортецяБерестя — одне з найдавніших міст Волині. Вперше згадується в «Повісті врем'яних літ» під 1019 роком: розгромлений Ярославом Володимировичем Святополк через Берестя утік до Польщі. Однак авторитетний Новгородський перший літопис згадує це місто під роком 1017-м «Ярослав йде в Берестию». Польський вчений Г. Ловм’янський на основі аналізу відомостей з джерел, насамперед руських літописів про боротьбу між синами Володимира Святославича за київський престол, вважає, що місто Берестя існувало до 1016 року і входило до складу удільного князівства Святополка. В період міжусобиці місто зайняв польський гарнізон і утримував його до 1022 чи навіть до 1031 року.

Свято-Воскресенський соборУ Бересті 1596 року була підписана Берестейська унія. 3 березня 1918 року тут було підписано Брест-Литовську мирну угоду.

В 1915 році Берестя перейшло до Німецької Імперії, а 1918 — було включено до складу Української Народньої Республіки, Української Держави. 1919 року відійшло до Польщі.

17 вересня 1939 місто захопили німецькі війська, а 22 вересня 1939 року у Бересті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад, який приймали комбриг С. Кривошеїн і генерал Г. Гудеріан. Цей парад мав відзначити спільну перемогу військ Червоної Армії і Вермахту над Польщею і символізував збройне братерство вояків обох країн. Згідно з Пактом Молотова-Ріббентропа місто перейшло до СРСР.

Берестейська фортеця. Вічний вогонь і головний монумент. Значну частину населення в Бересті становили євреї. У 1897 р. в Бересті проживало 30 608 (65,8% від усього населення). У 1921 р. єврейське населення Берестя становило 15 630 чоловік (53% від усього населення), в 1929 р. - 21 769 осіб (47%), у 1938 р. - 25 000 чоловік (43,7%). За переписом 1936 р., в Бересті було зареєстровано 21 518 євреїв (41% від усього населення); згідно з переписом 1939 р., в місті було 26 000 євреїв (50,9% загальної кількості населення). Під час Першої світової війни євреїв двічі виселяли з Берестя. З переходом Берестя до Польщі (1919) життя єврейської громади відновилося. Поряд з релігійною активністю значне місце приділялося світської культурної діяльності. У місті були дві єврейські гімназії, чотири синагоги, близько 30 молитовних будинків, єврейські профспілки, жіночі та молодіжні організації; 12 з 44 членів міської ради були євреями, у тому числі і віце-мер Берестя.

Символом міста є меморіальний комплекс «Берестейська фортеця-герой», урочисте відкриття якої відбулось 25 вересня 1971 року. Будівництво меморіалу здійснювалось під керівництвом народного архітектора СРСР У. А. Караля.

Мінськ

Академія наукМінськ — столиця Білорусі. Розташований на річці Свіслоч при впаданні в неї річки Неміга, за 70 км на північний захід від геаграфічного центру Білорусі.

Наразі більшість науковців вважає, що назва міста пішла від невеличкої річки Менки (Мень, Мена), на якій і був початково заснований Мінськ, згодом перенесений на своє теперішнє місце. Білоруський історик М. Кузнецов зробив припущення, що назва річки походить від риби минь.

Деякі автори припускають, що назву місту дав обмін, торгівля, тобто «мена». Ця аргументація виглядає непереконливою, оскільки в ті часи тоглівля не могла розвиватися так швидко, щоб бути підставою для іменування фортеці, яку було збудавано у 1063 році і назва якої так широко росповсюдилася, що літописець згадує її вже під 1067 роком.

РатушаТакож існує народна легенда, де розповідається про заснування міста богатирем Мянеском, який побудував на місці сучасного Мінську свій млин і молов там борошно з каміння.

Достеменно дата заснування Мінську невідома. Існує традиція вважати першу літописну згадку в 1067 році днем заснування міста. На думку істориків Мінськ був заснований значно раніше, вірогідно, навіть на початку ХІ століття.

Мінськ має дуже багато історико-культурної, духовної та інтелектуальної спадщини. Архітектурні пам'ятки, музеї, театрально-концертна сфера, розвинута мережа культурно-просвітницьких установ, плеяда талановитих, високопрофесійний діячів мистецтва складають величезний культурно-творчий потенціал, невичерпні можливості для розвитку духовного життя мінчан.

Високий ринокВсього в систему культури столичного та державного підпорядкування входять 12 театрів, 120 бібліотек, 18 музеїв, 36 закладів клубного типу, 8 вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, 27 дитячих шкіл мистецтв, понад 10 концертних організацій і самостійних творчих колективів.

Працюють: Білоруська державна філармонія, Мінський цирк, кіностудія «Білорусьфільм», Мінський зоопарк. 11 будинків культури, 9 палаців культури, в тому числі Палац Республіки; 8 народних театрів.

Колишній собор бернардинок, зараз кафедральний соборСтолиця Білорусі - перспективний центр туризму міжнародного значення. У Мінську створено туристичні зони Верхнє місто, Лошицький садибно-парковий комплекс, туристичні маршрути «Музеї Мінська», «Мінськ театральний», «Мінськ археологічний», «Пам'ятки забудови міста 18-поч.20 ст.», «Мінськ - столиця Республіки Білорусь», «Місто на Менці» та ін.

Пам'ятники: Янці Купалі, Якубу Коласу, М. Богдановичу, Ф. Скорині, А. Міцкевичу, Я. Дроздовичу, М. Горькому, Т. Шевченку, О. Пушкіну; на території університетського містечка БДУ пам'ятники: Єфросинії Полоцькій, Кирилу Туровському, Ф. Скорині, М. Гусовському, С. Будному, В. Тяпинському.

Історико-архітектурні пам'ятки:

  • Високий Ринок (Верхнє місто) (XVI—XX стст.)
  • Пищалівський замок (1825).
  • Культові споруди:
    • Уніатські: Свято-Вознесенська церква (1620) при Свято-Вознесенському монастирі (мури церкви, ймовірно, були використані при побудові будинку Міністерства оборони), манастир базильянів Св. Духа (XVІI ст.), монастир базильянок Св. Духа (XVІ ст.), монастир базильянок Св. Трійці (1799—1800).
    • Католицькі: Архікафедральний собор Пресвятої Діви Марії (XVІII ст.) і фрагмент колегіуму єзуїтів (XVІII ст., істотно перебудований у 1968), Собор Святого Йозефа і монастир бернардинців (не повернутий католикам) (1644), Собор Святих Симона та Олени (1908—1910), Собор Присвятійшої Трійці на Золотій Гірці (1861—1864), Собор Воздвиження Святого Хреста в Кальварії (1839—1841), собор і монастир маріявіток (нині Суворовське училище) (1811), фрагмент монастиря кармелітів (XVІII ст.).
    • Православні: Собор Св. Духа (був собор і монастир бернардинок) (1642), Церква Св. Олександра Невського (1896—1898), Церква Св. Марії Магдалени (1847), Церква Свв. апп. Петра і Павла (XVІI ст.).
    • Юдейські: Хоральна синагога (1906), Головна синагога (1913), «Китаївська» синагога (1874), Синагога Зальцмана (1864), єшива (1888).
  • Куропати.
  • Кладовища: єврейське (1868—1946), Кальварійське, Східне, Військове.
  • Пам'ятні адреси БНР: Енгельса, 7 / Міський театр; Володарського, 9 / Серпуховська, 9; Володарського, 12 / Серпуховська, 6; Свободи пл., 7 / Будинок губернатора; Незалежності пр., 26 / Ювілейний будинок; Леніна, 13 / Губернаторська, 32.
  • Палаци, садиби: Садибно-парковий комплекс Одадурова (ХІХ ст.), Садибно-парковий комплекс Любанських у Лошиці (XVII—XIX стст), Садиба Ваньковичів у Великій Слепанці (XIX ст.), Садиба Ваньковиців на Високому Ринку (ХІХ ст.).
  • Передмістя: Грушовка, Лютеранське, Раковське, Троїцьке.
  • Ратуша (XVІI ст., відбудована у 2003).
  • Сади та сквери: Сад ботанічний (1932), Сад губернаторський (ХІХ ст.), Сквер Олександрівський (ХІХ ст.), Музей валунів.